Хто з нас під час якихось урочистих подій не піднімав келих цього шляхетного напою! Хто не милувався грою світла, що проломлюється на мільйонах мікроскопічних бульбашок, характерних саме для цього різновиду вина! Хто не відчував радості та піднесення від його неперевершеного смаку та букету — так винороби називають аромат вина…
Вино, яке переважна більшість з нас називає шампанським, відоме людству близько 500 років. Хоча точнішим буде називати цей продукт ігристим вином повторного бродіння. Та оскільки процес набуття вином ігристих властивостей було винайдено саме у французькому регіоні Шампань, з тих пір його так і називають шампанським, а процес — шампанізацією.
Народилося шампанське в монастирях. Як відомо, католицькі монахи були вправними виноробами, які протягом усього життя вивчали властивості вина та докладали зусиль для його покращення. Одним з таких виноробів був монах-бенедиктинець П’єр Періньйон, що жив у Франції у XVII — на початку XVIII століть. Саме йому легенди приписують винайдення процесу шампанізації, однак це не відповідає дійсності. Тим не менше, саме Дом (від латинського слова йотіпив, тобто «пан») Періньйон придумав кілька удосконалень у процесі виробництва шампанського, зокрема, укріплення корка на пляшки за допомогою спеціальної вуздечки з дроту (мюзле). Тож нащадки гідно оцінили внесок брата Періньйона у виробництво шляхетного напою — під торговельною маркою «Дом Періньйон» виробляється одне з найкращих та найдорожчих ігристих вин у світі.
Виноград, принаймні, такий, з якого виробляють вино, на Донбасі не росте, тож дехто дивується, чому виноробне підприємство розташували саме тут? Але яка найперша асоціація виникає у пересічної людини, коли вона чує слово «Донбас»? Правильно, шахти. Процес виробництва шампанського вимагає дотримання певних кліматичних умов: постійної температури +13-14 °С та вологості 89-98%. Французькі винороби дотримуються таких умов у підземеллях численних замків, проте шахти нічим не гірші. От і засновано було саме в гіпсових шахтах Артемівська на глибині 80 метрів завод шампанських вин.
Це сталося 1950 року за прямою вказівкою вождя усього прогресивного людства. Цікаво, що одразу після війни Артемівські гіпсові шахти вирішили використовувати як склади виноматеріалів та коньячних спиртів, отриманих СРСР від колишніх супротивників у якості військових репарацій. Проте невдовзі хтось із виноробів переконав товариша Сталіна у тому, що гіпсові шахти північного Донбасу є ідеальним місцем для вирощування елітного шампанського, й реакція вождя не примусила на себе чекати.
Щоправда, скуштувати артемівського шампанського товаришеві Сталіну не довелося: перші вина вийшли з нового заводу лише 1954 року…
Для виготовлення ігристих вин Артемівський завод закуповує виноматеріал, тобто молоде вино, у виробників Криму, а також південних областей України: Херсонщини, Одещини та Миколаївщини. Якість виноматеріалу відстежується надзвичайно ретельно — адже від нього в першу чергу залежить смак та букет готового продукту. Закуплений виноматеріал після асембляжу (тобто змішування виноматеріалів одного сорту, але від різних виробників) відстоюється у цистернах, потім фільтрується та піддасться процесу, який має назву «оклеювання», після чого винороби починають складати купажні суміші. Купаж — це процес змішування виноматеріалів, отриманих з різних сортів винограду. Саме від результату цього процесу залежить, який смак та букет, а також колір, матиме готовий продукт. Рецепт купажних сумішей — одна з найбільших таємниць виноробів, у тому числі й Артемівського заводу.
Французькі винороби для виробництва шампанського використовують виноград сортів Піно та Шардоне. Артемівчани трохи розширили номенклатуру винних сортів, додавши до неї Ріслінг та Аліготе. Рожеве та червоне ігристе вино виробляється на основі виноматеріалів Мерло, Каберне, Сапераві.
Готову купажну суміш, що її отримали після відстоювання, другого оклеювання та зняття з осадку, змішують з тиражним лікером (розчином цукру в купажному вині), дріжжовою розводкою (ще один секрет артемівських виноробів, що суворо оберігається), додають ще одну речовину для оклеювання — бентоніт, заливають у пляшки, укупорюють їх тимчасовим корком та залишають у штабелях для шампанізації. Саме тут, у тиражному цеху, звичайне вино перетворюється на ігристе…
Сам процес бродіння триває близько місяця, проте вино витримують на дріжджових осадках від 9 місяців (червоні та рожеві сорти) до 3-х років. Ця витримка надає шампанському не тільки смак та букет, але й суттєво покращує його ігристі властивості. Під час шампанізації кожну пляшку перекладають від 2 до 4 разів.
Для того, щоб видалити з готового вина залишки дріжджів, застосовують 2 процедури: ремюаж (зведення осадку на корк) та дегоржаж (видалення попередньо замороженого осадку). Після цього пляшку укупорюють постійним корком, одягають мюзле та після контрольної витримки, що триває не менше 15 діб, наклеюють етикетки та відправляють пляшки споживачам.
Шампанське — назва народна
Відповідно до Мадридської угоди 1891 року, шампанським може називатись лише ігристе вино, що його було вироблено у регіоні Шампань. Цю угоду неодноразово підтверджували й пізніше, у тому числі Версальським договором 1919 року. Усі інші ігристі вина, навіть ті, що виготовляються за традиційною шампанською технологією, називатися шампанськими не можуть.
Але мільйони прихильників Артемівського ігристого це не особливо турбує: назва «шампанське» давно вже стала народною, і не тільки на теренах колишнього СРСР. Артемівський завод експортує свою продукцію до понад 20 країн світу, в тому числі до таких, що мають давні виноробні традиції: до Греціі, Кіпру, Молдови, Австрії, Німеччини, Ізраїлю… Артемівське ігристе вино регулярно з’являється на столі у голів держав (зрозуміло, що Президент України Віктор Янукович використовує в урочистих випадках саме його), продукція донбаських виноробів регулярно завойовує численні призи на міжнародних виставках і конкурсах (сьогодні в арсеналі підприємства 66 золотих, 47 срібних, 7 бронзових медалей, 13 Гран-Прі та 2 найвищих відзнаки для виноробів — Міжнародного клубу лідерів торгівлі та Європейської Арки Золотої Зірки за Якість та Майстерність).
Чи матиме тепер хтось сумніви у тому, що Україна — провідний світовий виробник вин, у тому числі ігристих, а Донбас — справжній виноробний регіон?